Військовослужбовець Державної прикордонної служби України, який безпосередньо брав участь у бойових діях і отримав поранення, захищаючи Україну, був змушений йти до суду за захистом законного права на виплату 1 млн.

Командування військової частини відмовило йому у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн, передбаченої абзацом 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153.

Формальна причина відмови? Військовослужбовець розпочав службу як солдат строкової служби у 2021 році – ще до введення воєнного стану в Україні.

Основні факти справи про виплату 1 млн

У 2021 році – зарахований до складу прикордонного загону як солдат строкової військової служби.

В кінці 2022 року – за власним бажанням уклав контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах сержантського і старшинського складу строком на 3 роки. Важливо: це відбулося вже під час дії воєнного стану.

У травні 2025 року – отримав бойове поранення, пов’язане із захистом Батьківщини.

Подав рапорт про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах. Отримав відмову з мотивуванням, що був призваний до введення воєнного стану.

Правова позиція позивача: чому він має право на виплату 1 млн

Призов і контракт – це різні речі

Відповідно до статті 4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Збройні Сили та інші військові формування комплектуються двома окремими способами:

• Шляхом призову громадян на військову службу
• Через прийняття громадян на військову службу за контрактом

Це принципово різні правові підстави для набуття статусу військовослужбовця. І це ключовий момент у справі.

Контракт підписаний добровільно під час війни

Позивач наголосив: він не був зобов’язаний підписувати контракт. Міг спокійно дослужити строкову службу і піти додому.

Але замість цього, керуючись патріотичними переконаннями та конституційним обов’язком захисту Вітчизни (статті 17 та 65 Конституції України), він свідомо прийняв рішення про укладення контракту 20 грудня 2022 року – в період дії воєнного стану.

І саме після цього він брав безпосередню участь у бойових діях та отримав поранення.

Що насправді написано в Постанові № 153 про виплату 1 млн

Абзац 2 пункту 4 Постанови КМУ № 153 чітко встановлює: право на виплату мають військовослужбовці, які “були прийняті АБО призвані на військову службу під час воєнного стану”.

Сполучник “або” тут не випадковий. Він вказує на альтернативність: право мають як мобілізовані, так і ті, хто уклав контракт під час воєнного стану.

Позивач не був призваний під час воєнного стану, але був прийнятий (уклав контракт) саме під час воєнного стану. І саме це дає йому повне право на виплату.

Безумовне право при пораненні

Згідно з абзацом 4 пункту 4 Постанови № 153, військовослужбовцям, які брали участь у бойових діях менше шести місяців, але отримали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі – 1 000 000 гривень.

Що намагалася довести військова частина

Командування обґрунтовувало відмову тим, що військовослужбовець був призваний на строкову службу ще у 2021 році – до запровадження воєнного стану.

По суті, вони намагалися стверджувати: якщо ти потрапив у війську хоч на день раніше за 24 лютого 2022 року, то навіть якщо потім добровільно підписав контракт під час війни – ти не маєш права на виплату.

Як позивач спростував позицію відповідача

По-перше, спроба військової частини довільно тлумачити норми Постанови № 153 є необґрунтованим звуженням прав військовослужбовця. Закон чітко розмежовує призов і прийняття на контрактну службу як два окремі способи комплектування.

По-друге, Лист Міністерства оборони України від 12.03.2025 р. № 220/13/ВихЗВГ/4376 однозначно визначає категорії осіб, які мають право на виплату, без жодних застережень про те, що особа має вперше потрапити до війська саме під час воєнного стану.

По-третє, Постановою КМУ № 387 від 01.04.2025 р. внесено зміни до Постанови № 153, які безпосередньо підтверджують право військовослужбовців Державної прикордонної служби на отримання винагороди.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду про виплату 1 млн

1. Визнати протиправними дії Військової частини Державної прикордонної служби України (прикордонного загону) щодо відмови у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень.

2. Зобов’язати прикордонний загін виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 Постанови КМУ від 11 лютого 2025 року № 153.

Суд встановив чітку правову позицію: для отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах ключовим є момент укладення контракту під час воєнного стану, а не первинний призов на строкову службу.

Суд провів чітке розмежування між двома способами комплектування військових формувань:

• Призов (мобілізація, призов на строкову службу)
• Прийняття на контрактну службу

І якщо ви уклали контракт під час воєнного стану, навіть якщо до цього проходили строкову службу – ви маєте право на виплату при отриманні поранення.

Це рішення гарантує справедливість для всіх військовослужбовців, які свідомо, добровільно, з патріотичних міркувань перейшли зі строкової на контрактну службу під час війни та зазнали поранень.

Справа наочно демонструє: формальні відмови військових частин у виплаті компенсацій можна і потрібно оскаржувати в адміністративному суді. Суд підтверджує недопустимість необґрунтованого обмеження прав військовослужбовців через некоректне тлумачення норм законодавства.

Практичні рекомендації військовослужбовцям

Якщо ви в аналогічній ситуації

Вам відмовили у виплаті 1 млн грн за Постановою КМУ № 153, мотивуючи тим, що ви були призвані до введення воєнного стану?

Така відмова підлягає оскарженню.

Що робити: покрокова інструкція

Крок 1. Подайте рапорт командиру військової частини з вимогою про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах.

Крок 2. Отримайте офіційну письмову відповідь (відмову).

Крок 3. Зберіть і систематизуйте всі документи, що підтверджують ваше право на виплату.

Крок 4. Зверніться до адвоката з військового права для підготовки адміністративного позову.

Крок 5. Подайте позов до окружного адміністративного суду.

Перелік необхідних документів

Для успішного оскарження вам знадобляться:

✅ Військово-обліковий документ

✅ Контракт про проходження військової служби та/або наказ про зарахування на військову службу за контрактом

✅ Довідка про безпосередню участь у бойових діях

✅ Довідка про обставини отримання поранення

✅ Копія рапорту про виплату винагороди

✅ Письмова відмова військової частини

Джерело: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/3907/25 від 26 червня 2025 року.

Потрібна правова допомога з оскарження відмови у виплаті?

📞 Запис на консультацію – через особисті повідомлення або контакти на сайті.

The post Суд зобов’язав виплатити 1 млн гривень прикордоннику, призваному до воєнного стану: аналіз рішення first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Навколо питання сплати судового збору учасниками бойових дій вирує багато спорів та обговорень. Спробуємо розібратись

Стаття 5 закону України про судовий збір передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.

Саме через таке формулювання і виникло багато спорів. У справах, пов’язаних з порушенням їх прав взагалі чи у справах, пов’язаних їх прав як УБД (тобто тих прав, які нерозривно пов’язані зі статусом УБД).

Позиція Великої Палати щодо сплати судового збору учасниками бойових дій

09.10.2019 у справі № 9901/311/19 Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/311/19 розглядаючи спір щодо звільнення від сплати судового збору учасника бойових дій зазначила, що учасники бойових дій не звільняються від сплати судового збору у справах, які безпосередньо не стосуються порушення їх прав саме як ветеранів. Тобто, на думку суду, спірні чи порушені права УБД мають підпадати під дію статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З таким рішенням не погодився суддя Великої Палати Верховного Суду Пророк В.В., який в окремій думці зазначив, що «відповідно до висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 21 березня 2018 року, постановленого за результатами касаційного розгляду справи № 2-3901/08-ц, який неодноразово підтверджений Верховним Судом в інших справах, пункт 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” (про звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях учасників бойових дій, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав) поширюється на учасників бойових дій при їх зверненні до суду у зв’язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів».

Висновки Верховного Суду про відсутність пільги зі сплати судового збору за наявності позовних вимог, які не підпадають під дію статті 12 цього Закону, є також в його ухвалах та постановах у справах № 439/1127/18, № 462/421/18, № 757/36628/16-ц, № 670/372/20, № 2-7842/10, № 373/702/20, № 761/553/21, №308/3120/15-ц, № 314/3549/17, № 727/9199/16-ц, № 761/1004/20, № 521/17186/20, № 373/86/21.

Позиція Верховного Суду щодо сплати судового збору учасниками бойових дій

Тим не менше, 17.10.2019 Верховний Суд у справі № 0640/4372/18 з приводу такого ж спору дійшов висновку: «Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” в першу чергу пов’язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України “Про судовий збір”, проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв’язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів».

Подібні висновки Верховного Суду також містяться в постановах у справах №  2-3901/08-ц, № 187/1094/17, № 761/17654/17, № 280/3035/21.

Спроба зміни правової позиції щодо сплати судового збору учасниками бойових дій

03.07.2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках розгляду справи № 567/79/23 повернуся до розгляду спірного питання щодо сплати судового збору УБД та передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду, наголошуючи, з-проміж іншого, на тому, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, та на тому, що застосування зазначеної норми має відбуватися при зверненні УБД до суду у зв’язку з порушенням будь-яких їх прав, не тільки тих, які безпосередньо пов’язані з відповідним їх статусом, незалежно від характеру, предмета та підстав їх позовів.

Велика Палата зазначила, що Згідно з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про судовий збір” (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). З пояснювальної записки та висновків комітетів Верховної Ради України вбачалось, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України “Про судовий збір” в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у всіх справах незалежно від характеру порушених прав». Проте, на думку Великої Палати неприйняття Верховною Радою Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України “Про судовий збір” свідчило про визначену позицію законодавця щодо спірного питання.

Велика Палата не відступила від свого висновку, викладеного у справі № 9901/311/19, посилаючись на відсутність належних підстав, наприклад зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання.

З такою постановою Верховного Суду не погодився суддя Великої Палати Верховного Суду Ткачук О.С., який в окремій думці виснував: «У рішенні Великої Палати Верховного Суду має бути сформульована правова позиція за якою учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від слати судового збору при поданні позовних заяв що стосуються захисту їх прав, свобод та законних інтересів у будь-якій сфері життя».

13.05.2025 у Верховній Раді зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», яким запропоновано затвердити звільнення від сплати судового збору УБД, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, а також у сфері соціального захисту таких осіб незалежно від того, чи пов’язані ці справи безпосередньо із набуттям такого статусу.

Це вже не перша спроба змінити спірну редакцію норми про надання пільги, до цього були і інші пропозиції внесення змін, але жодна не була прийнята.

Деякі аспекти сплати державного мита розглядались в статті раніше.

The post Так сплачує чи не сплачує учасник бойових дій судовий збір? first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Верховний Суд захистив права дітей загиблих захисників України

Право дитини на допомогу загиблого військового | ВС 2025

Право дітей загиблих захисників на допомогу 15 000 000 грн не залежить від дати народження – постанова Верховного Суду. Порядок отримання, документи, судова практика

Одноразова грошова допомога дитині загиблого військовослужбовця має виплачуватися незалежно від того, народилася дитина до чи після смерті батька. Таке принципове рішення у липні 2025 року виніс Верховний Суд України у справі № 280/2822/23, встановивши важливий прецедент для захисту прав дітей військовослужбовців.

Право на одноразову допомогу стало предметом судового розгляду через відмову Міністерства оборони України виплачувати кошти дитині, яка народилася після загибелі батька-військовослужбовця, але була зачата за його життя.

Обставини справи про виплату допомоги дитині військовослужбовця

Дружина загиблого військовослужбовця звернулася до суду з вимогою визнати протиправною відмову Департаменту соціального та гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України у призначенні одноразової грошової допомоги її дитині.

Військовослужбовець загинув під час виконання обов’язків військової служби (захист Батьківщини під час воєнних дій), залишивши дружину та двох дітей від спільного шлюбу.

Друга дитина народилася після смерті батька, але була зачата за його життя, і мати подала документи для призначення допомоги ще під час вагітності.

Відмова у виплаті допомоги була мотивована тим, що дитина не була народжена на момент смерті військовослужбовця, а відповідна допомога вже виплачена іншим членам сім’ї у повному розмірі.

Позиція Міністерства оборони щодо виплати грошової допомоги

Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, посилаючись на статтю 25 Цивільного кодексу України про виникнення цивільної правоздатності з моменту народження.

Право на отримання допомоги, за твердженням відповідача, мають лише ті члени сім’ї загиблого військовослужбовця, які були народжені до смерті військовослужбовця.

Виплата одноразової грошової допомоги вже була здійснена у повному розмірі 15 000 000 гривень, розподілених між іншими членами сім’ї загиблого.

Питання перерозподілу суми допомоги, на думку відповідача, має вирішуватися за взаємною згодою осіб або в судовому порядку відповідно до абзацу 4 пункту 2 Постанови КМУ № 168.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі про допомогу

Запорізький окружний адміністративний суд задовольнив позов, визнавши, що дитина загиблого військовослужбовця має право на одержання одноразової грошової допомоги як дитина, яка за життя батька перебувала б на його утриманні.

Суд першої інстанції встановив, що обставина народження дитини після смерті військовослужбовця не може бути підставою для висновку про відсутність права на отримання частки одноразової грошової допомоги.

Третій апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції та відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що донька не була включена до первинної заяви матері про отримання допомоги.

Апеляційний суд застосував положення абзацу 4 пункту 2 Постанови КМУ № 168, які передбачають вирішення питання перерозподілу суми допомоги за взаємною згодою осіб або в судовому порядку після її виплати у повному розмірі.

Висновки Верховного Суду про право дитини на допомогу після загибелі батька

Верховний Суд України частково задовольнив касаційну скаргу та сформулював принципові правові позиції щодо права дітей загиблих військовослужбовців на одноразову грошову допомогу.

Право на одноразову грошову допомогу не залежить від дати народження дитини загиблого військовослужбовця, якщо дитина була зачата за життя батька.

Дитина військовослужбовця, яка народилась після загибелі батька та зачата за життя загиблої особи, має право на отримання одноразової грошової допомоги нарівні з іншими дітьми загиблого.

Підхід Міністерства оборони визнано дискримінаційним щодо виплат

Відмова у призначенні одноразової грошової допомоги дитині, зачатій за життя загиблого військовослужбовця та народженій після його смерті, є дискримінаційною.

Дискримінаційний підхід не відповідає положенням Закону № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та основним принципам охорони дитинства.

Міжнародні зобов’язання держави згідно зі статтею 2 Конвенції ООН про права дитини вимагають забезпечувати всі права за кожною дитиною без будь-якої дискримінації, включаючи дискримінацію за датою народження.

Встановлення права на допомогу передує її перерозподілу між членами сім’ї

Встановлення права на отримання одноразової грошової допомоги передує перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право.

Наявність у дитини права на грошову допомогу у зв’язку із загибеллю батька не може ставитись у залежність від питань перерозподілу цих коштів між іншими отримувачами.

Дитина загиблого військовослужбовця не повинна нести тягар неможливості перерозподілу допомоги уповноваженим органом або наявності спору щодо перерозподілу коштів між іншими особами.

Питання перерозподілу виплаченої допомоги має вирішуватися окремо і не може бути підставою для відмови у визнанні права дитини на цю допомогу.

Правове регулювання одноразової допомоги сім’ям військовослужбовців

Конституція України встановлює обов’язок держави захищати права дітей та забезпечувати соціальний захист сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов’язків.

Законодавство про соціальний захист військовослужбовців та виплату допомоги

Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців” (стаття 16-1) встановлює, що право на одноразову грошову допомогу мають члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого військовослужбовця.

Члени сім’ї загиблого військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, який встановлює, що дитина належить до сім’ї своїх батьків навіть якщо не проживає з ними спільно.

Одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою особам, які згідно з Законом мають право на її отримання у разі загибелі військовослужбовця.

Постанова Кабміну про виплати військовослужбовцям під час воєнного стану

Постанова КМУ № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям” встановлює, що сім’ям загиблих військовослужбовців виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень.

Грошова допомога розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону № 2011-XII, які мають право на її отримання.

Особи, які мають право на допомогу, можуть реалізувати це право з дня його виникнення, яким є дата загибелі військовослужбовця, зазначена у свідоцтві про смерть.

Питання перерозподілу суми допомоги після її призначення та виплати у повному розмірі вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Порядок призначення та виплати одноразової допомоги членам сім’ї

Порядок № 975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів.

Днем виникнення права на допомогу є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть загиблого військовослужбовця, незалежно від дати подання документів.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблого військовослужбовця відповідно до встановленого порядку.

Документи для призначення допомоги подаються за місцем проходження служби військовослужбовця або до уповноважених структурних підрозділів відповідних державних органів.

Міжнародні стандарти захисту прав дітей та недопущення дискримінації

Конвенція ООН про права дитини (стаття 2) зобов’язує держави-учасниці забезпечувати всі права за кожною дитиною без будь-якої дискримінації незалежно від різних обставин.

Держави-учасниці Конвенції повинні поважати і забезпечувати права, передбачені Конвенцією, за кожною дитиною без дискримінації за ознаками раси, статі, мови, релігії, походження, майнового стану, народження чи будь-яких інших обставин.

Принцип недискримінації дітей є основоположним у міжнародному праві та передбачає рівність прав і свобод дітей незалежно від обставин їх народження або інших факторів.

Сімейний кодекс про походження дитини та права членів сім’ї

Сімейний кодекс України встановлює (стаття 122), що дитина, яка зачата і народжена у шлюбі, походить від подружжя, і це походження визначається на підставі свідоцтва про шлюб.

Дитина належить до сім’ї своїх батьків навіть у тих випадках, коли вона не проживає спільно з ними, що підтверджує статус дитини як члена сім’ї незалежно від місця проживання.

Сім’я є первинним та основним осередком суспільства (стаття 3 Сімейного кодексу), і дитина вважається членом сім’ї своїх батьків за будь-яких обставин.

Цивільний кодекс про правоздатність та охорону інтересів дітей

Цивільний кодекс України (стаття 25) встановлює, що цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження, і всі фізичні особи мають здатність мати цивільні права та обов’язки.

У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини, що є важливою правовою гарантією захисту прав дітей.

Охорона інтересів зачатої дитини передбачена законодавством України та міжнародними стандартами, включаючи Конвенцію про права дитини.

Законодавчі зміни щодо виплати допомоги дітям загиблих

Законодавець врегулював питання виплати допомоги після виникнення спірних правовідносин, доповнивши статтю 16-1 Закону № 2011-XII новою редакцією пункту 4.

До членів сімей загиблих військовослужбовців тепер чітко віднесено дітей, у тому числі усиновлених, зачатих за життя загиблої особи та народжених після її смерті.

Законодавчі зміни підтвердили правовий підхід, сформульований Верховним Судом, про недопустимість дискримінації дітей за датою народження при призначенні одноразової грошової допомоги.

Новела законодавства усунула правову невизначеність щодо права на допомогу дітей, народжених після загибелі батька-військовослужбовця, але зачатих за його життя.

Практичне значення рішення Верховного Суду для сімей військовослужбовців

Рішення Верховного Суду має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо виплати одноразової грошової допомоги дітям загиблих військовослужбовців.

Формування єдиної судової практики щодо виплат

Єдина правозастосовна практика формується завдяки висновкам Верховного Суду, які є обов’язковими орієнтирами для всіх судів України при розгляді аналогічних справ.

Суди нижчих інстанцій повинні враховувати правові позиції Верховного Суду щодо тлумачення норм законодавства про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Однакове застосування законодавства гарантується через систему касаційного перегляду судових рішень та формування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права.

Захист прав дітей загиблих військовослужбовців від дискримінації

Захист прав дітей забезпечується через встановлення принципу рівності всіх дітей загиблих військовослужбовців незалежно від дати народження при призначенні одноразової грошової допомоги.

Недопущення дискримінації дітей підтверджується як конституційною нормою про рівність прав усіх дітей, так і міжнародними зобов’язаннями України за Конвенцією про права дитини.

Рівні можливості реалізації права на одноразову грошову допомогу гарантуються для всіх дітей загиблих захисників України без винятків.

Гарантії виплат для дітей, народжених після загибелі батька

Гарантія виплат встановлена для дітей, народжених після загибелі батька-військовослужбовця, які мають таке ж право на одноразову грошову допомогу, як і діти, народжені за життя батька.

Дітям загиблих захисників забезпечується соціальний захист з боку держави незалежно від того, чи встигли вони народитися за життя батька, якщо були зачаті за його життя.

Держава зобов’язана виплатити одноразову грошову допомогу всім дітям загиблого військовослужбовця рівними частками відповідно до встановленого законодавством порядку.

Порядок звернення за одноразовою допомогою: необхідні документи

Призначення одноразової грошової допомоги здійснюється на підставі заяви та пакету документів, які подаються до уповноважених органів членами сім’ї загиблого військовослужбовця.

Перелік документів для отримання допомоги дитині загиблого

Необхідні документи для призначення допомоги включають заяву від законного представника дитини, свідоцтво про смерть військовослужбовця, свідоцтво про народження дитини та інші документи.

Свідоцтво про шлюб подається для підтвердження статусу дружини/чоловіка загиблого військовослужбовця як члена сім’ї, який має право на отримання допомоги.

Документи, що підтверджують обставини загибелі, включають постанову відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті з виконанням обов’язків військової служби.

Паспорт заявника та документ про реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків (або відмітку про відмову з релігійних переконань).

Куди звертатися за призначенням грошової допомоги

Документи для призначення допомоги подаються до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України або уповноважених структурних підрозділів інших військових формувань. До МОУ документи передаються ТЦК та СП.

Строки реалізації права на одноразову допомогу

Особи, які мають право на допомогу, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Трирічний строк для звернення за призначенням одноразової грошової допомоги встановлено законодавством і починає обчислюватися з дати смерті, зазначеної у свідоцтві про смерть.

Що робити у разі відмови у виплаті одноразової допомоги

Відмова у призначенні одноразової грошової допомоги може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку залежно від обставин справи та підстав відмови. Більш ефективним є саме судове оскарження.

Оскарження відмови в адміністративному порядку

Оскарження в адміністративному порядку передбачає повторне звернення до уповноваженого органу із заявою про призначення допомоги з посиланням на висновки Верховного Суду.

Повторна заява має містити детальне обґрунтування права дитини на одноразову грошову допомогу з посиланням на відповідні норми законодавства та судову практику.

Вимога письмової мотивованої відповіді є обов’язковою при зверненні до органів державної влади, які повинні надати детальне роз’яснення підстав відмови або задоволення заяви.

Судовий захист права на одноразову допомогу дитині

Звернення до адміністративного суду є наступним кроком після отримання повторної відмови у призначенні одноразової грошової допомоги або за відсутності відповіді від уповноваженого органу. Звернення до суду може бути і без досудового врегулювання.

Позов до адміністративного суду має містити вимоги про визнання відмови протиправною та зобов’язання прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги дитині загиблого військовослужбовця.

До позову додаються всі документи, що підтверджують право на допомогу, докази спроб досудового врегулювання спору.

Строки звернення до суду за захистом права

Позовна давність для оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень становить 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений судом у разі визнання причин пропуску строку поважними відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Поширені питання про виплату допомоги дітям військовослужбовців

Практика застосування законодавства щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих військовослужбовців породжує ряд типових запитань від громадян.

Право на допомогу дитини, народженої поза шлюбом

Діти мають рівні права на одноразову грошову допомогу незалежно від того, чи були їхні батьки у зареєстрованому шлюбі на момент загибелі військовослужбовця.

Батьківство має бути встановлено в установленому законом порядку – через запис у свідоцтві про народження або через рішення суду про встановлення батьківства.

Підтвердження походження дитини від загиблого військовослужбовця є необхідною умовою для визнання права дитини на отримання одноразової грошової допомоги.

Перерозподіл допомоги, якщо кошти вже виплачено

Питання перерозподілу виплаченої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб, які отримали кошти, або в судовому порядку через подання цивільного позову.

Право дитини на допомогу має бути визнано першочергово незалежно від того, чи була допомога вже виплачена іншим членам сім’ї загиблого військовослужбовця у повному розмірі.

Механізм перерозподілу коштів не може бути підставою для відмови у визнанні права дитини на частку одноразової грошової допомоги.

Подання документів під час вагітності матері

Подання документів під час вагітності не є обов’язковим, але можливе для початку процедури призначення одноразової грошової допомоги майбутній дитині загиблого військовослужбовця.

Після народження дитини пакет документів має бути доповнений свідоцтвом про народження, яке підтверджує походження дитини від загиблого військовослужбовця.

Ранє звернення з документами може прискорити процес призначення та виплати одноразової грошової допомоги після народження дитини.

Розміри одноразової грошової допомоги у 2025 році

Розмір одноразової грошової допомоги згідно з Постановою КМУ № 168 становить 15 000 000 гривень для сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання обов’язків військової служби.

Допомога розподіляється рівними частками між усіма особами, які мають право на її отримання відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII.

Розмір частки кожного отримувача залежить від кількості членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця, які мають право на одноразову грошову допомогу.

Висновки щодо права дітей на допомогу після загибелі батька-військовослужбовця

Постанова Верховного Суду у справі № 280/2822/23 встановила важливий прецедент, який гарантує захист прав дітей загиблих військовослужбовців незалежно від дати народження.

Недопустима дискримінація дітей за датою народження при призначенні одноразової грошової допомоги членам сімей загиблих захисників України.

Право на допомогу виникає у дитини, зачатої за життя загиблого військовослужбовця, незалежно від того, чи встигла дитина народитися за життя батька.

Держава зобов’язана забезпечити рівні соціальні гарантії для всіх членів сімей загиблих військовослужбовців відповідно до принципу верховенства права.

Питання перерозподілу коштів не може бути підставою для відмови у визнанні права дитини на одноразову грошову допомогу у зв’язку із загибеллю батька.

Встановлення права передує його реалізації та можливому перерозподілу між правомочними особами відповідно до положень законодавства.

Це рішення має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення принципу верховенства права у сфері соціального захисту військовослужбовців.

Професійна правнича допомога у справах про виплату допомоги

Професійна правнича допомога необхідна у разі відмови у призначенні одноразової грошової допомоги або виникнення питань щодо захисту прав дітей загиблих військовослужбовців.

Консультації з питань реалізації прав членів сімей військовослужбовців допоможуть правильно оформити документи та обрати ефективну стратегію захисту порушених прав.

Кожна дитина має право на соціальний захист з боку держави, і це право не може залежати від дати її народження відповідно до конституційних гарантій.

Держава зобов’язана забезпечити гідні умови життя для дітей тих, хто віддав своє життя за Україну, через систему соціальних гарантій та виплат.

Матеріал підготовлено на основі постанови Верховного Суду від 8 липня 2025 року у справі № 280/2822/23. Інформація має загальноосвітній характер і не є юридичною консультацією для конкретної ситуації.

The post Одноразова грошова допомога дитині загиблого військовослужбовця 2025 first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Нові правила організації друку та доставки повісток

Постанова КМУ №1062 від 01.09.2025 внесла зміни до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації. Нововведення стосуються як організації друку, так і механізму надсилання повісток.

Хто займається друком та відправленням повісток

Повістка про виклик до ТЦК та СП, розвідорганів чи СБУ може бути надіслана цими органами засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Друк повісток, сформованих через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів, та їх надсилання здійснюється:

• Міністерством оборони
• Обласними (Київським та Севастопольським міськими) ТЦК та СП
• Державними поліграфічними підприємствами стратегічного значення 

Ці органи укладають відповідні договори з призначеним оператором поштового зв’язку та/або державними поліграфічними підприємствами. Організація друку може здійснюватися через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Строки надсилання повістки та явки

Законодавство встановлює чіткі часові рамки:

• Повістка надсилається протягом 48 годин після її підпису відповідним керівником
• День явки для мешканців обласних центрів визначається протягом 7 діб від дня надсилання
• Для мешканців інших населених пунктів – протягом 10 діб від дня надсилання

Юридичні наслідки поштового надсилання повістки

Повістка може бути надіслана засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Умови надсилання повісток

Повістка може бути надіслана на різні адреси залежно від дотримання військовозобов’язаним вимог щодо уточнення облікових даних:

1. Після завершення 60-денного строку на уточнення даних (мається на увазі строк, який був встановлений для обов’язкового уточнення даних): Якщо військовозобов’язаний не уточнив свої облікові дані протягом 60 днів, відведених законодавством, повістка надсилається на адресу зареєстрованого або задекларованого місця проживання.

2. При уточненні даних після 60 днів: Якщо резервіст або військовозобов’язаний уточнив облікові дані після завершення 60-денного строку, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену під час уточнення.

Юридичний факт вручення настає з моменту направлення поштового відправлення, що означає: навіть якщо військовозобов’язаний фактично не отримав листа, держава вважатиме повістку врученою.

Обов’язок військовозобов’язаного

Згідно з абзацом 7 частини 3 статті 22 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” громадянин при отриманні повістки зобов’язаний з’явитися у зазначені місце та строк.

Запровадження механізму поштового надсилання породжує низку дискусійних питань щодо притягнення до відповідальності. На відміну від особистого вручення на вулиці чи блокпості, де підпис військовозобов’язаного підтверджує факт отримання, у випадку з поштою доказова база значно слабша.

Вимоги до доказування при притягненні до відповідальності

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 210-1 КУпАП (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) недостатньо лише факту відправлення листа. ТЦК та СП має довести два ключові елементи:

1. Відповідність змісту повістки вимогам закону:
   • Мета виклику
   • Місце, день і час явки
   • Дані та підпис посадової особи

2. Факт вручення або належного повідомлення:

1. • Підтвердження доставки рекомендованого листа
   • Або принаймні повідомлення про його надходження

Відсутність у матеріалах справи самої повістки чи її копії позбавляє суд можливості перевірити законність виклику. Неможливо встановити, кого викликали, з якою метою та на який час. Це є підставою для скасування постанови про адміністративне стягнення та закриття провадження.

Межі відповідальності військовозобов’язаного

Сам факт направлення повістки поштою, чи повернення її із відміткою про закінчення строку зберігання або відсутність адресата, не є безумовним доказом вручення. Для виникнення у громадянина обов’язку з’явитися за викликом ТЦК та СП має підтвердити не лише факт вручення (відмову від вручення), а й належне оформлення повістки з усіма обов’язковими реквізитами.

Неявка за викликом у визначений строк сама по собі не становить автоматичного порушення законодавства і не є безумовною підставою для притягнення за статтею 210-1 КУпАП. 

Позиція судів

Суди в своїх рішенням неодноразово наголошували: провадження в адміністративних справах здійснюється на основі суворого додержання законності (статті 7, 8 КУпАП). Застосування заходів адміністративного впливу допускається виключно в межах компетенції та у точній відповідності із законом.

Уповноважена особа ТЦК та СП, керуючись статтею 245 КУпАП, зобов’язана всебічно та об’єктивно з’ясувати обставини справи:

• Перевірити законність вручення повістки
• Дослідити її зміст і реквізити
• Встановити наявність доказів належного повідомлення адресата

Лише за дотримання цих вимог постанова про адміністративне правопорушення може вважатися обґрунтованою.

Висновки та рекомендації

Зміни в процедурі друку та надсилання повісток формально спрощують роботу органів військового управління, однак не усувають існуючих проблем з врученням повісток. Для ТЦК та СП критично важливим стає належне оформлення документів і збереження їх копій. Лише це дозволяє підтвердити виникнення у громадянина обов’язку з’явитися за викликом.

Військовозобов’язаним необхідно розуміти, що неотримання листа не звільняє від обов’язку та відповідальності. Проте і не завжди буде підставою для накладення адміністративного стягнення. Кожна ситуація індивідуальна. Рішення у кожному випадку буде виносити суд, який оцінюватиме дотримання принципів законності та належність доказів.

То чи призведуть ці зміни до спрощення та покращення процедури оповіщення військовозобов’язаних? Відповідь очевидна: окрім вдосконалення нормативно-правових актів, які регулюють порядок вручення повісток, потрібно створити можливість реалізації даних норм на практиці.

Не секрет, що робота АТ «Укрпошта» далеко від ідеалу: відсутність листонош, скорочення відділень. Навіть, в Києві в багатьох відділеннях не має листонош. Тому громадяни можуть і не знати, що на пошті їх очікує лист. Все це значно ускладнює і процес вручення повісток, і створює проблеми для законослухняних громадян. Адже, притягуючи до адміністративної відповідальності військовозобов’язаного за неявку за повісткою, ТЦК та СП не встановлює факт вручення чи причини невручення повістки.

Практичні поради

• Обов’язково уточніть облікові – це гарантує надсилання повістки на актуальну адресу
• Регулярно перевіряйте поштову скриньку за адресою, зазначеною при уточненні даних, а краще навідуйтесь у відділення, якщо за вашою адресою немає листоноші
• Зберігайте докази відсутності за адресою проживання (якщо це є фактом)
• У разі притягнення до відповідальності вимагайте надання копії повістки та підтвердження її надсилання
• Звертайтеся за юридичною допомогою в разі, якщо у вас є підстави вважати, що вам незаконно притягують до адміністративної відповідальності.

Сумніви щодо необізнаності центральних органів виконавчої влади про проблемну ситуацію навіть не виникають. Тому питання залишається відкритим: коли держава виконуватиме свої конституційні обов’язки щодо створення чіткого та справедливого механізму реалізації мобілізаційних заходів?

The post Вручення повісток: нові правила та їх юридичні наслідки first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Перерахунок військової пенсії 2025: нова судова практика

Рішення Київського ОАС від 18.06.2025 створило нову підставу для перерахунку військових пенсій з прожиткового мінімуму 3028 грн замість 1762 грн.

Загальна ситуація з грошовим забезпеченням військових

Загальновідомою є ситуація з нарахуванням грошового забезпечення військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму. Протягом останніх років цей механізм став предметом численних судових спорів між військовими та державними органами.

Правовий аналіз ситуації

Первісно Постанова №704 від 30.08.2017 КМУ передбачала, що посадові оклади та оклади за військовим званням обчислюються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Це означало, що з підвищенням прожиткового мінімуму мали автоматично зростати й розміри грошового забезпечення військових.

Проте у 2018 році Уряд змінив цю норму Постановою №103, фактично зберігши розрахункову величину на рівні прожиткового мінімуму станом на січень 2018 (1762 грн), а також виключивши з грошового забезпечення додаткові види виплат. Це призвело до значного заниження виплат, адже у наступні роки прожитковий мінімум зростав, а посадові оклади військових залишались прив’язаними до фіксованої величини.

У 2020 році суд визнав зміни протиправними і відновив попередню редакцію. Відтак, з 29.01.2020 військовослужбовці отримали право на перерахунок виплат виходячи з актуального прожиткового мінімуму: 2102 грн у 2020 р., 2270 грн у 2021 р., 2481 грн у 2022 р. та 2684 грн у 2023 р.

Не зважаючи на хвилю судових спорів, які вирішувались судами на користь військовослужбовців, Уряд та МОУ своєї позиції не змінили. І військові вимушені були отримувати перерахунок грошового забезпечення лише через отримання рішення суду.

Однак у травні 2023 року була прийнята Постанова КМУ №481, яка знову повернула фіксовану суму 1762 грн. Таким чином, Уряд фактично проігнорував висновки Верховного Суду та залишив нарахування грошового забезпечення на рівні 2018.

Біг по колу: нове рішення суду

Але і ці зміни були визнані судом протиправними.

18.06.2025 набрало чинності рішення Київського ОАС, яке констатувало, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців мають розраховуватися виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не виходячи з розміру 1762 грн!

Що це означає для військових та військових пенсіонерів

Для військовослужбовців

З 18 червня 2025 року набули право на перерахунок всіх щомісячних та майже всіх одноразових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру прожиткового мінімуму 3028 грн, а не 1762 грн, як це й досі відбувається.

Це означає суттєве збільшення розміру грошового забезпечення для всіх категорій військовослужбовців. Різниця між 1762 грн та 3028 грн становить 1266 грн, що відповідає збільшенню базового показника для розрахунку на 71,8%! А отже, розмір грошового забезпечення може бути вищим і на 20% і на 30% (всі ситуації та розрахунки індивідуальні, єдиного показника не існує).

Для військових пенсіонерів

Набули права на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 р. та перерахунок розміру їх пенсій з 01.07.2025.

Це рішення особливо важливе для військових пенсіонерів, оскільки розмір їх пенсії прямо залежить від розміру грошового забезпечення, що враховується при її нарахуванні.

Необхідні дії:

1. Військовослужбовцям: зверніться до фінансових органів з вимогою перерахунку грошового забезпечення з 18.06.2025.
2. Військовим пенсіонерам: подайте заяву про видачу оновленої довідки станом на 18.06.2025 р. та перерахунок пенсії з 01.07.2025.
3. У разі відмови: готуйтеся до судового розгляду, враховуючи строки позовної давності.

Висновки

Рішення Київського ОАС від 18.06.2025 створило додаткову правову підставу для перерахунку як поточного грошового забезпечення військовослужбовців, так і військових пенсій. Проте, враховуючи попередню практику та позицію Уряду, реалізація цих прав, імовірно, потребуватиме судового захисту.

The post Додаткова підстава для перерахунку грошового забезпечення та військової пенсії у 2025 році first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Спори з приводу нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців вже не один рік є актуальними.

В даному питанні є три основні складові:

• не нарахування індексації;
• застосування іншого базового місяця ніж січень 2088 для розрахунку;
• не нарахування індексації-різниці.

Основні правові позиції судів на користь військовослужбовців:

• недопустимості довільної відмови держави від узятих на себе фінансових зобов’язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами;
• обмежене фінансування жодним чином не впливає на право військовослужбовця отримати індексацію грошового забезпечення;
• індексація грошового забезпечення за період з січня 2008 року по тепер підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця – січня 2008 року;
• нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом, і виплачується незалежну від нарахування поточної індексації.

В багатьох постановах Верховний Суд закріпив правову позицію, що базовий місяць визначається нормативно, а не на розсуд відповідача. І таким місяцем є місяць підвищення тарифних ставок (для військовослужбовців – це січень 2008).

Практичні поради:

1. Перевірте свої виплати: запросіть довідку про нараховане грошове забезпечення за весь період служби. Перевірте нарахування індексації. Якщо індексація нараховувалась, то перевірте чи вірно визначено її розмір. Це можна зробити за допомогою онлайн калькуляторів індексації.

2. Якщо ви служили в період з лютого 2018 (або раніше), то, ймовірно маєте право на нарахування індексації-різниці.

3. Зверніть увагу на строки звернення до суду. Щодо виплати індексації за період з 2008 по липень 2022 року, то строком для звернення до суду вони не обмежені. Період з липня 2022 року – питання пропуску/поновлення строку потрібно вирішувати індивідуально.

Порядок дій:

1. Зберіть документи про грошове забезпечення та проходження служби.

2. Зробіть письмовий запит до військової частини про перерахунок індексації.

3. У разі відмови – зверніться до адміністративного суду. До суду можна звернутись і без звернення до військової частини.

The post Індексація грошового забезпечення військовослужбовця first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» передбачає виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень.
Громадяни України у віці до 25 років, які були призвані на військову службу або уклали контракт з 24.02.2024 за певних умов отримають виплату 1 мільйон гривень.

Право на виплату 1 мільйона гривень передбачено для наступних військовослужбовців:

• Діючих військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення.
• Громадян громадян України віком від 18 до 25 років, які уклали контракт на проходження військової служби в 2025 році на умовах Постанови Кабінету Міністрів України № 153.

Умови отримання виплати 1 мільйона гривень для діючих військовослужбовців:

Військовослужбовець був мобілізований або уклав контракт в період з 24.02.2022 і до 12.02.2025.
Військовослужбовець уклав контракт або був мобілізований у віці від 18 до 25 років. Навіть, якщо зараз військовослужбовцю вже більше 25. Головна умова: вік на момент укладення контракту або мобілізації складає до 25 років.
Військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.
Цитата першоджерела.
Пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 153 установлює що “особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі – винагорода) у розмірі 1 мільйона гривень”.

Умови отримання 1 мільйона гривень для тих, хто брав участь у бойових діях менше 6 місяців:

• Військовослужбовець був мобілізований або уклав контракт в період з 24.02.2022 і до 12.02.2025.
• Військовослужбовець уклав контракт або був мобілізований у віці від 18 до 25 років. Навіть, якщо зараз військовослужбовцю вже більше 25. Головна умова: вік на момент укладення контракту або мобілізації складає до 25 років.
• Військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить менше шести місяців станом на 13.02.2025. Виплата буде здійснена пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 мільйона гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).

Умови отримання 1 мільйона гривень тим, хто отримали поранення під час захисту Батьківщини або перебували в полоні:

• Військовослужбовець був мобілізований або уклав контракт в період з 24.02.2022 і до 12.02.2025.
• Військовослужбовець уклав контракт або був мобілізований у віці від 18 до 25 років. Навіть, якщо зараз військовослужбовцю вже більше 25. Головна умова: вік на момент укладення контракту або мобілізації складає до 25 років.
• Військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить менше шести місяців станом на 13.02.2025. Але отримали поранення (захворювання, травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини або перебували в полоні.

Пакет документів для виплати 1 мільйона гривень:

• Рапорт про виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень з обов’язковим посиланням на Постанову КМУ № 153.
• Копія паспорту.
• Копія військового квитка.
• Довідка про несудимість.
• Довідка з військової частини про відсутність діючих дисциплінарних стягнень за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни.
• Довідка про відсутність притягнень до адміністративної відповідальності за військові правопорушення.
• Копія контракту або наказу про зарахування до особового складу.
• Довідка про проходження військової служби станом на теперішній час (форма 5).
• Довідка про безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) за всі періоди з усіх військових частин (якщо військовослужбовець проходив військову службу в багатьох військових частинах).
• Витяги з журналів бойових дій, доповіді/рапорти командування про виконання бойових/спеціальних завдань (додаткові документи, але не обов’язкові, якщо довідка містить всі періоди).

Підстави для відмови у виплаті 1 мільйона гривень військовослужбовцям:

• два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення;
• на підставі письмового наказу притягнуті до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.

Про умови виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 1 мільйона гривень громадянам України, які будуть укладати контракт на проходження військової служби, детально буде тут.

The post 1 мільйон гривень для військовослужбовців first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Порядок виплат грошового забезпечення

Згідно з чинним законодавством, грошове забезпечення військовослужбовця, який зник безвісти, виплачується членам його сім’ї. Процедура звернення, подання заяви та необхідний пакет документів чітко врегульовані законодавчими нормами.

Черговість отримання грошового забезпечення

Виплата здійснюється у визначеній черговості:

Перша черга

• Дружина або чоловік військовослужбовця.
• У разі відсутності чоловіка чи дружини, право переходить до дітей.

Друга черга

• Неповнолітні діти.
• Повнолітні діти, які проживали разом із військовослужбовцем.
• Утриманці військовослужбовця.

Третя черга

• Батьки військовослужбовця (якщо відсутні дружина, діти та інші утриманці).

Особливості виплат при наявності аліментів

Якщо у військовослужбовця є дружина і неповнолітня дитина, то аліменти утримуються з грошового забезпечення, а залишок отримує дружина. Якщо дружина відсутня, то діти отримують виплату у рівних частках.

Якщо серед дітей є:

• Повнолітня дитина, що проживала разом із військовослужбовцем.
• Неповнолітня дитина від іншого шлюбу.

У такому випадку розподіл коштів здійснюється пропорційно.

Боргові зобов’язання військовослужбовця

Якщо у військовослужбовця були боргові зобов’язання або відкриті виконавчі провадження, то вони продовжують стягуватися із грошового забезпечення після його зникнення безвісти. Відповідно до постанови виконавця, після виконання фінансових зобов’язань залишок коштів розподіляється між членами сім’ї.

Утриманці військовослужбовця

Утриманцями вважаються члени сім’ї, які перебували на повному матеріальному забезпеченні військовослужбовця або отримували від нього регулярну допомогу, що була основним джерелом їхнього існування.

Підтвердження статусу утриманця

Факт утримання можна підтвердити:

• Отримавши довідку про факт утримання через органи місцевого самоврядування.
• У судовому порядку, подавши заяву про встановлення факту, що має юридичне значення.

Додаткові юридичні аспекти

Термін дії виплат

Виплати грошового забезпечення здійснюються до моменту офіційного визнання військовослужбовця загиблим або до його повернення. Це означає, що члени сім’ї отримують виплати доти, доки особа вважається зниклою безвісти.

Документи, необхідні для отримання виплат

Для отримання грошового забезпечення необхідно подати наступні документи:

• Заяву до відповідного військового підрозділу.
• Довідку про статус зниклого безвісти.
• Документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дітей тощо).
• У разі необхідності – документи, що підтверджують статус утриманця.

Виплата заборгованості по грошовому забезпеченню

Якщо на момент зникнення безвісти у військовослужбовця була невиплачена заробітна плата чи інші виплати, вони також підлягають виплаті його родині. Для цього необхідно звернутися до відповідного органу військового управління із заявою та підтверджуючими документами.

Відповідальність державних органів

Державні органи, що займаються виплатами грошового забезпечення, несуть відповідальність за своєчасне та правильне нарахування коштів. У разі порушень законних прав членів сім’ї військовослужбовця, вони мають право оскаржити рішення у судовому порядку.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, які зникли безвісти, має чітко регламентований порядок. Однак, важливо враховувати специфічні нюанси щодо черговості отримання коштів, наявності аліментів, боргових зобов’язань та утриманців. Для отримання виплат необхідно правильно оформити документи та, за потреби, звернутися до судових органів для підтвердження прав на грошове забезпечення.

Важливо розуміти, що виплати є тимчасовими та залежать від статусу військовослужбовця. У разі появи нових обставин виплати можуть бути переглянуті або припинені. Тому членам сім’ї слід своєчасно оновлювати документи та відстежувати зміни у законодавстві, що стосуються їхніх прав.

The post Грошове забезпечення зниклих безвісти first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Звернемось до положень чинного законодавства України

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою. Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами та не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

Глава 16 Загальних положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україн, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 р. визначено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою.

Пунктом 3 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України про державне мито визначено, що об’єктом справляння державного мита є  вчинення  нотаріальних  дій  державними  нотаріальними конторами та виконавчими комітетами  сільських,  селищних,  міських Рад народних депутатів, а також за видачу  дублікатів  нотаріально засвідчених документів.

Згідно з Правилами ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010 р., в графі 6 Реєстру для реєстрації нотаріальних дій нотаріус вписує суму сплаченого державного мита АБО суму оплати за вчинену нотаріальну дію.

«А як же державне мито приватного нотаріуса?» ви спитаєте. Законодавцем дійсно передбачене справляння державного мита за вчинення нотаріальних дій, але передбачене лише для державних нотаріусів. Для приватних – плата за вчинення нотаріальних дій, встановлена самим приватним нотаріусом.

Отже, ті суми, які ви сплачуєте приватному нотаріусу як «державне мито» насправді є платою за послуги приватного нотаріуса і витрачаються ним на утримання нотаріальної контори та на власний розсуд, тоді як державне мито державними нотаріусами перераховується до місцевого чи державного бюджету.

Тож вартість послуг щодо посвідчення угоди про відчуження нерухомості  або будь-якої іншої угоди у приватного нотаріуса – це все предмет домовленості сторін. Нотаріус вправі встановлювати вартість на свої послуги на власний розсуд в залежності від складності справи, кількості сторін тощо.

The post Державне мито та приватні нотаріуси: законодавство та нюанси оплати first appeared on Адвокат Наталя Лісова.

Що таке ЖБК?

Це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Як це працює?

ЖБК залучає інвесторів на засадах асоційованого членства. Асоційований член на підставі укладеного договору пайової участі в ЖБК виплачує вартість закріпленого за ним житла. Після введення об’єкту в експлуатацію та повної сплати паю він має право оформити право власності на нерухомість.

На перший погляд, все просто і прозоро. Але все ж таки до вступу в ЖБК варто звернути увагу на наступні нюанси та провести певну перевірку.

Спочатку варто перевірити ЖБК по відкритим реєстрам та звернути увагу на право користування земельною ділянкою. Після чого вже перейти до вивчення документації, що дає право здійснювати будівництво. Алгоритм дій викладено тут.

Після чого обов’язково необхідно дослідити статут ЖБК та проєкт договору пайової участі, особливо звернувши увагу на наступне:

• Права та обов’язки членів та асоційованих членів ЖБК. З самого початку необхідно розуміти, що має право асоційований член і що зобов’язаний буде виконувати.
• Внески (вступний, членський, цільовий), фонди (цільові, неподільний, резервний, спеціальний): порядок внесення, формування, визначення розміру, право на їх затвердження. Мова йде про оцінення ризику: після сплати паю, органи правління ЖБК можуть прийняти рішення про внесення додаткових платежів (додаткового паю тощо).
• Повноваження органів управління та порядок їх формування.
• Порядок виходу з ЖБК. Який порядок, підстави та розрахунки.
• Порядок спадкування паю.
• Наявність затвердженого порядку здійснення контролю за веденням реєстру членів, паїв та закріплення конкретного об’єкта за членом. Наявність такого контролю знижує ризик подвійних продажів.
• Порядок набуття права власності на житло: на підставі яких договорів, та які податкові наслідки. Повна сплата паю не робить асоційованого члена власником квартири. Тому цьому пункту приділяємо особливу увагу як в статуті, так і в договорі пайової участі.

Статут це основний документ після НПА, на підставі якого ЖБК здійснює свою діяльність. Вивчення краще провести із залученням спеціаліста.

Крім того, слід враховувати наступні особливості.

ЖБК є власником всього майна і після обміну паю на нерухомість член ЖБК стає власником лише житла, а мережі за межами житла, інколи земельна ділянка та місця загального користування залишаються у власності кооперативу, якщо це питання попередньо не врегульоване статутом.

Маючи статут власника майна  ЖБК може передати його у заставу. І це є ризиком: у випадку неплатоспроможності кооперативу право власності на майно перейде до кредитора. Законодавством передбачено, що кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном.

При ознайомленні з вищезазначеними документами, поза увагою не має лишитись і таке питання як благоустрій території та під’їздні шляхи: хто, коли й за який кошт його буде виконувати.

Отже, аналіз вищезазначеної інформації надасть вам якісне підґрунтя для роздуму та виваженого прийняття рішення.

Цей аналіз можна провести самостійно, а можна звернутись до нас та отримати повноцінну послугу щодо пошуку та супроводу купівлі квартири в новобудові.

Вдалих вам угод!

The post Житлово-будівельний кооператив – ЖБК first appeared on Адвокат Наталя Лісова.